Президент вирішив запровадити чергові обмеження у зв’язку з коронавірусом. Тепер у межах країни будуть заборонені пасажирські перевезення, а в містах закриті всі розважальні, торгові центри та заклади харчування. Міський транспорт обмежать, а метро - зупинять.
Проблема у тому, що будь-які різкі зміни лише підживлюють паніку
Закрити країну та заборонити пересування всередині – значно простіше, ніж налагодити роботу в складних умовах. У Китаї міжміське сполучення було навіть в найскладніші часи епідемії. Так, воно було обмежене, - пасажирів перевіряли. Але міжміський транспорт працював. У Польщі, на яку люблять посилатись наші прихильники карантину, обмежувальні заходи були прийняті лише після 25 інфікованих. І то – людей попередили не на завтра, як у нас, а за декілька днів. Наприклад, про те ж закриття шкіл поляки знали за 5 днів до його початку. Не серед тижня за кілька годин треба було вирішувати, куди діти дитину.
Проблема у тому, що будь-які різкі зміни лише підживлюють паніку. Ніби влада щось знає, але приховує. А людей така позиція лякає.
Єдиний, хто має дякувати коронавірусу, – це деякі пенсіонери, які, отримають додаткову тисячу гривень. Змінюються типи вірусів, змінюється влада. Але метод «тисяча гривень пенсіонерам, щоб їх задобрити» залишається незмінним.
Є проблема відсутності інформації про справжній стан з із захворювання COVID-19 в Україні
Щодо заборони міжміського і обмеження міського сполучення. Імовірно, влада не в курсі, але значна частина «ручної» (такої що не переведеш на дистанційне) роботи у місті виконується тими, хто їде у мегаполіс із передмістя, або ж громадським транспортом у місті: від продавців у продуктових магазинах, аптеках, нянь (діти на карантині, пам’ятаєте) до тих, хто буде брати мазки та здійснювати процедури хворим – медсестри. І уявіть, що всі вони не доїдуть, або доїдуть із запізненням на 3-4 години.А закриття метро – взагалі повний колапс для великого міста. Та і погана прикмета це для влади…
Так, є проблема відсутності інформації про справжній стан з із захворювання COVID-19 в Україні. І, звісно, простіше запровадити режим надзвичайного стану для двох областей, де виявлено інфікованих.Але хіба не простіше і дешевше замість того, щоб ставити країну в режим страху, а економіку штучно підштовхувати в режим піке, закупити більше експрес-тестів та, врешті, виявити реальну картину захворювання?
Замість того, щоб гасити епідемію адекватними діями, влада намагається зіграти на панічних настроях
Чи є заходи, які будуть ось-ось запроваджені, адекватними? Коли суспільство у паніці, все здається замало. Та замість того, щоб гасити епідемію адекватними діями, влада намагається зіграти на панічних настроях. Бо є величезне питання – чому в умовах такої «суперзагрози», заради якої «кладеться» не лише благоустрій великих міст, але й економіка країни, - у нас продовжує засідати парламент? І у порядку денному не лише питання коронавірусу. Тож не дивно, що у людей завжди будуть питання: а чи не поприймають там чогось «неправильного» - земельної реформи чи змін до Конституції щодо Донбасу? Особливо на фоні заборони масових заходів за участі понад 10 осіб.
Втім, поки що все це - можливі ризики. На відміну від проблем людей, які не потраплять на роботу, і тих, хто через це вчасно не отримає допомогу. На відміну від реальних негараздів українських сімей та української економіки.
Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
