Період самоізоляції у деяких країнах призвів до зростання кількості випадків домашнього насильства.
Самоізоляція може бути фатальною, кажуть експерти, адже карантин позбавив жертв домашніх тиранів можливості йти з дому – на роботу або на навчання. Тепер відповідати на чіпляння, вислуховувати критику, терпіти наруги та рани доведеться 24 години на добу. Про безпеку більше немає й мови, пишуть Вести.uа.
Сплеск домашнього насильства – традиційне ускладнення під час надзвичайних ситуацій. Але важливо розуміти, що ні Covid-19, ні зобов'язання сидіти в чотирьох стінах, ні фінансові проблеми не можуть служити виправданням ґвалтівника.
Найбільше постраждають сім'ї з низьким рівнем доходу - ті, що знаходяться на межі виживання. Особливо це стосується країн із слаборозвиненою системою соціального захисту. Не варто думати, що "дістається" тільки жінкам, а тирани – тільки чоловіки. Жертвою домашнього може стати людина будь-якого віку і статі, будь-якого стану та віросповідання. І навіть тим, хто живе один, загрожує небезпека, в першу чергу, людям, залежним і схильним до суїциду.
Коли нагадують про противірусні заходи і закликають залишатися вдома, мало хто акцентує увагу на проблемі домашнього насильства. Будь у домі хоч тисяча медичних масок і сотні пляшечок зі спиртом, захиститися від побоїв вони не допоможуть.
Поки в Нацполіції не спостерігали сплеску скарг на домашнє насильство (з початку року на лінію "102" надійшло 1175 повідомлень, у тому числі 161 дзвінок за період з 10 по 22 березня). Але з урахуванням досвіду інших країн правоохоронці пішли на випередження і розробили рекомендації для потенційних жертв.
Рекомендації Нацполіції для жертв домашнього насильства
У групі ризику, в тому числі, виявилися сім'ї, де хтось позбувся роботи і зарплати, сім'ї зі складною фінансовою або житловою ситуацією, а також сім'ї, в яких є літні чи потребують особливої турботи люди.
"Усе це, помножене на психологічний тиск у період карантину, може викликати агресію і напруга в сім'ї", - пояснила тоді заступник міністра внутрішніх справ Катерина Павличенків.
Вона звернула увагу на те, що в умовах карантину може бути складно скористатися телефоном, щоб покликати на допомогу. Тому потрібно потурбуватися про своє життя і заздалегідь продумати, де можна буде сховатися від абьюзера, попередити знайомих і родичів, що може трапиться біда, не соромитися писати про подію в соцмережах, а якщо є діти, то з ними поговорити і пояснити, як діяти. Також потрібно сфотографувати документи або їх копії, зібрати "тривожний чемоданчик" і тримати їх у доступному місці.
Якщо ж конфлікт почався, а жертва виявилася з ґвалтівником в закритому просторі, де можуть знайтися гострі предмети, потрібно постаратися вийти. Також обов'язково потрібно зняти з шиї прикраси.
Сусіди теж можуть допомогти - свідків домашнього насильства закликають звертатися в поліцію. Не сидять без діла і самі правоохоронці. В Києві вони навідуються в сім'ї, які перебувають на обліку, проводять з кривдниками профілактичні бесіди, а в разі порушень - виписують адмінпротоколи або заборонні приписи, які допоможуть жертві позбутися від присутності ґвалтівника в квартирі терміном до 10 днів. За цей час можна звернутися в суд за обмежувальним приписом – такий документ діє до півроку з можливістю продовження і передбачає, що кривдникові заборонено знаходитися з жертвою в одній квартирі, навіть якщо він є її власником, спілкуватися з постраждалими, а також наближатися до них на певну відстань. В іншому випадку кримінальної відповідальності не уникнути.
Для багатьох сімей карантин став випробуванням на міцність, а далі може бути тільки гірше. Тому якщо зіткнувся з домашнім насильством або став його свідком, потрібно зателефонувати в поліцію за номером 102, звернутися в урядовий центр з протидії насильству телефоном 15-47 або ж в столичний за номером 15-00, або зайти на сайт "Розірви коло".
Що стосується притулків для постраждалих від насильства, то крім Києва, вони працюють і в інших українських містах. Попри карантин, у механізмі направлення в притулок нічого не змінилося. Однак тепер потрібно буде надати довідку про відсутність симптомів ОРВІ.
Також діють:
- Національна дитяча "гаряча лінія" - 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного)
- Національна "гаряча лінія" по запобіганню домашнього насильства - 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного)
- Гаряча лінія безоплатної правової допомоги 0-800-213-103
