Віталій Нестор: Безробіття та економічна криза – такі ж небезпечні, як і сама епідемія

У столиці вже два тижні працює неурядова «гаряча лінія» з проблемних питань під час карантину. Ініціатор її запуску, голова Громадської організації «Центр захисту киян», голова Київської міської партійної організації ВО «Батьківщина» Віталій Нестор розповів, хто найчастіше звертається за допомогою, а хто сам готовий допомагати.

Станом на 5 квітня у Києві коронавірус підхопили вже 245 людей. З 6 квітня почнуть діяти додаткові обмеження, прийняті Урядом. Мер столиці Віталій Кличко заявив, що, у разі погіршення ситуації і швидкого поширення Covid-19, в місті може бути заборонено автомобільний рух. Сотні тисяч киян через карантин залишилися без роботи і потребують державної допомоги. Про те, куди мешканцям міста звертатися із проблемними питаннями під час карантину в інтерв’ю розповів голова Громадської організації «Центр захисту киян», голова Київської міської партійної організації ВО «Батьківщина» Віталій Нестор. 

Ви були організатором «гарячої лінії» у Києві з питань, пов’язаних з карантином. У чому полягає її функція?

Ця «гаряча лінія» створена на базі громадської організації «Центр захисту киян», яку я очолюю. Це не нова структура. Центр працює вже понад два роки. До початку карантину його роботу було зосереджено на двох напрямках: надання безкоштовних юридичних консультацій та проведенні освітніх заходів. 

Після початку карантину на нас посипалися дзвінки киян, які не розуміли, як діяти в нових умовах, що можна робити, а що ні, як захистити свої права. Тому ми вирішили перелаштувати свою роботу і відкрити «гарячу лінію» з питань карантину. За номером 0-800-30-20-19 можна отримати необхідну підтримку. Усі дзвінки та консультації безкоштовні.

З чим звертаються найчастіше?

Найбільше повідомлень про порушення умов карантину. Про заклади, які продовжують працювати, хоча мали б бути зачинені. Щоб запобігти таким випадкам, ми спілкуємося з правоохоронцями. 

Не менша кількість звернень стосується запитів про юридичну допомогу. Як отримати виплати по безробіттю, зважаючи, що центри зайнятості не приймають відвідувачів. Як карантин впливає на надання відпусток, лікарняних, оплату комунальних послуг і так далі. З таких питань ми готуємо чіткі інструкції, які викладаємо на нашому сайті та у соціальних мережах. Також консультуємо людей стосовно їхніх індивідуальних ситуацій.

Значна кількість звернень стосуються відсутності дезінфекції у житлових будинках чи магазинах. А останніми днями все більше звернень надходить від тих, в кого закінчилися або закінчуються гроші на життя. Це дуже серйозна проблема, яка наростає з кожним днем. І поки що, на жаль, ми не бачимо чіткої позиції влади з її розв’язання.

Найбільше повідомлень на "гарячу лінію" стосуються порушення умов карантину. / УНІАН

А чи звертаються на «гарячу лінію» ті, хто готовий допомагати?

Кожен восьмий дзвінок – саме від таких людей. Хтось має медичний фах, але зараз не працює за спеціальністю, або вже на пенсії. Хтось готовий приділити свій час або допомогти щось перевезти...

Готовність киян допомогти один одному в скрутні часи викликає гордість. Це означає, що разом ми здатні здолати будь-які труднощі.

Багато українців переконані, що введені карантинні обмеження надмірні. Адже є країни, в яких ці заходи не такі суворі. Наприклад, Швеція чи Нідерланди. Навіть Білорусь відмовилася від карантину.

Ми не можемо порівнювати себе з такими країнами як Швеція чи Нідерланди, де справді інші підходи до карантину. В першу чергу, тому, що не маємо достатнього рівня медицини. Там будь-яка людина, незалежно від статусу, почувається захищеною. Всі чітко розуміють: якщо виникне потреба, то знайдуть і спеціалістів, і ліки, і обладнання. Ці країни оголосили, що їхня стратегія – вироблення колективного імунітету. Тобто, вони готові до того, що більшість населення перехворіє на коронавірус. А їхні громадяни впевнені в здатності національної медицини впоратися з такими викликами. 

Щодо Білорусі, то це взагалі окремий випадок. Там епідемію вирішили зупинили спеціальним розпорядженням Олександра Лукашенка. Наче вірус його послухає і справді зупиниться. Це було б смішно, якби не було так сумно. Нещодавно і Росія, в характерному для Радянського союзу стилі, заперечувала небезпеку нового вірусу, як колись замовчувала правду про Чорнобильську трагедію. І навіть запускала інформаційні кампанії про вселенську змову чи то масонів, чи то рептилоїдів. Відгомін цих інформаційних спецоперацій доходив і до наших соцмереж. Але пройшло декілька тижнів і їм теж довелося закрити свою столицю та ввести багато інших обмежень. 

А який наш варіант?

Карантинні заходи та розбудова ефективної медицини.

Але ж неможливо миттєво перебудувати всю галузь. Спеціалісти, технології, обладнання не візьмуться нізвідки.

Звісно, ми не зможемо прямо зараз вивести нашу медицину на новий якісний рівень. Ця галузь занадто довго перебувала у занедбаному стані. Інша річ, що на сьогодні треба створити систему, яка дозволить максимально ефективно використати вже наявні можливості. Тобто, найважливіше – грамотний підхід.

І люди, і обладнання, і технології, і необхідні ліки мають бути саме там, де в них буде найбільша необхідність. В такій ситуації аморально і навіть злочинно утримувати VIP-палати для обраних, або створювати якісь резерви для обраних.

Тим більше, що за позитивними прикладами не треба далеко ходити. Більшість країн Західної Європи, а також США оперативно розв’язують питання запуску виробництва всіх необхідних товарів. Це антисептики, захисний одяг, необхідне медичне обладнання. В першу чергу, звісно ж, апарати штучної вентиляції легень.

Ви вірите в те, що в Україні реально терміново розгорнути високотехнологічне виробництво?

Не вірю, а знаю. Не треба недооцінювати наш потенціал. Прекрасний приклад - робота Інституту молекулярної біології. Саме спеціалісти цього інституту розробили українські експрес-тести на коронавірус, які зараз запускають в масове виробництво. Але тут ми отримуємо інформацію, що працівників цього інституту відправляють у відпустку за свій рахунок через брак фінансування…

Є ще одна проблема: багато медичного персоналу київських лікарень живуть за межами міста. І зараз фізично не можуть дістатись роботи.

Це також завдання для грамотного менеджменту. Організовуйте маршрути. Деяких спеціалістів можна на період епідемії розмістити в київських готелях, які все одно зараз пусті. І, звісно, забезпечити їх харчуванням. Повірте, немає питань, які неможливо вирішити.

Питання в тому, що не всі медики на це погодяться. Робота під час епідемії – високий ризик.

То забезпечте їх необхідним захистом! Бо деякі медики прямо кажуть, що не готові працювати з хворими на коронавірус через відсутність масок, рукавичок, окулярів, захисних костюмів. 

Треба не гасити пожежі, а вибудовувати дієву систему. Сучасний стан української медицини добре ілюструє звернення медиків Одеського обласного клінічного центру. Згідно зі звітом чиновників, тут має працювати дванадцять лікарів-анестезіологів. Реально ж працює лише шестеро. Не вистачає медсестер і санітарок. А замість десяти заявлених апаратів штучної вентиляції легень у наявності тільки п’ять. І це одна з опорних лікарень так званої першої хвилі, куди в першу чергу надходитимуть інфіковані пацієнти.

Лікарям треба в рази збільшити зарплати. Виплати мають бути адекватними наявній небезпеці. Плюс державне страхування. Тобто, медик має почуватися захищеним.

Деякі медики прямо кажуть, що не готові працювати з хворими на коронавірус через відсутність засобів захисту / Ілюстрація REUTERS

І головне. Турбуватися про розвиток медицини треба не тільки під час кризи. Сьогоднішні тимчасові доплати не повернуть у галузь тисячі спеціалістів, які втекли від мізерних зарплат. 

Ну, і давайте не забувати, що будь-яка криза це не тільки виклик, але й шанс. Згадайте, що у 2014 році в Україні була практично відсутня боєздатна армія. Але спільними зусиллями держави, військових, добровольців і волонтерів була створена мотивована і боєздатна система. Нинішня криза також має дати поштовх для появи у нас сучасної та ефективної медицини. Інша справа, чи справді ми маємо пережити катастрофу, щоб створити реальну, а не віртуальну систему охорони здоров’я?

Ви неодноразово повторювали, що рівень епідеміологічної небезпеки дуже високий. Але статистика говорить про те, що захворюваність не дуже висока.

На початку березня кількість хворих в Іспанії також не здавалася критичною. Тому важливо, що Україна вчасно пішла на карантин. Але робіть поправку і на якість самої статистики. Адже у нас немає масового тестування людей на коронавірус. Тому, реальна картина може бути іншою.

На що ще ви б звернули увагу влади?

Треба вже зараз запускати механізми відновлення української економіки та програми підтримки для тих, хто залишився без роботи. Адже безробіття та економічна криза такі ж небезпечні, як і сама епідемія. 

Олексій Петров

УНІАН в Google News