Генеральний директор Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України 2017-2019 років, фахівець з громадського здоров'я та лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта зазначає, що "каральні заходи" під час боротьби з коронавірусом матимуть позитивний ефект, але вони не повинні використовуватися довго.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав під час вебінару на тему "COVID-19 та громадське здоров'я. Що ми можемо робити краще?".
Читайте такожШтрафи під час карантину: чи можна виходити з дому та чим це загрожує
Курпіта зауважив, що громадське здоров'я не є відповідальністю виключно МОЗ, але, як уповноважений орган, міністерство має бути координатором по здійсненню заходів у сфері громадського здоров'я.
Говорячи про коронавірус та можливі втручання, які можна застосувати в цій ситуації, він зазначив, що це обмежувальні заходи як один з профілактичних заходів, а також введення певної системи тестування.
"Потрібно визначити, що ми маємо робити з тими, хто виявлений позитивним або контактним, і як довго ми маємо впроваджувати нагляд за ними для того, щоб переконатися, що вони не становлять додаткової загрози", - сказав Курпіта.
Крім того, зазначив він, "немає жодних підстав думати про те, що це вірус штучно створений, що пов'язано з... його характеристиками і питаннями, наскільки швидко він мутує". "16 березня було опубліковане звернення в журналі "Lancet" від провідних науковців світу, які вважають, що цей вірус саме природного походження, але люди вплинули на те, що вірус мутував. Оскільки почали освоюватися нові регіони, більше того, почали контактувати з дикою природою", - зазначив Курпіта.
Говорячи про передачу вірусу, він нагадав, що інфекція передається від людини до людини. "Зараз з'явилися дані, що наче в котів виявляють цей коронавірус. Але поки що не зафіксовано жодного випадку, коли вірус передався від кота до людини. Є поки що навпаки: від людини до котів і потім в експерименті - від котів до котів", - сказав Курпіта.
Він додав, що другий шлях - контактний - через торкання до поверхонь, на яких є вірус, а потім - до свого обличчя: очей, носу чи роту.
Читайте також"Вишеградська четвірка" допоможе Україні у боротьбі з COVID-19
Говорячи про дотримання обмежувальних рекомендацій, які зараз створюють держави, Курпіта зазначив: "Це дотримання обмежувальних рекомендацій, хоча воно впливає і на зменшення ризику інфікування, і на забруднення середовища, і на ризик передачі через персональні контакти, насправді, може впроваджуватися двома ключовими методами. Перший метод - каральні заходи, які використовують, в тому числі, в Україні, з іншого боку - це формування нових патернів поведінки".
Так, пояснив він, якщо необхідно отримати короткострокові досягнення, тоді "каральні засоби є значно ефективнішими".
"Якщо ми орієнтуємося на довгострокові перспективи, то зміна поведінки є більш ефективною і більш бажаною. Безперечно, ми не можемо орієнтуватися тільки на це або тільки на те, - ми повинні комбінувати ці два патерни... Нагадування про необхідність зміни поведінки, включаючи носіння масок, включаючи миття рук, є дуже важливими чинником. І те, що зараз додано певні каральні заходи, - вони теж будуть мати позитивний ефект, але ми розуміємо, що вони не повинні використовуватися довго. І це питання, як довго вони будуть застосовуватися, напевно, є зараз ключовим для українського політикуму", - зазначив Курпіта.
Говорячи про моделі реагування на коронавірус в світі, Курпіта зазначив, що їх наразі є, умовно, чотири. Перша була застосована в Китаї - "жорсткі обмеження та примусовий карантин", друга - модель Південної Кореї - "відстежування, тестування і лікування виявлених".
"Третя модель - це те, що було запроваджено в Італії і Іспанії, - поступові обмеження та поступове посилення карантину... Четверта модель - це те, що Британія і Швеція пропонували, - її можна назвати як стримування, вивчення ситуації і пом'якшення", - сказав екс-гендиректор ЦГЗ.
Як повідомляв УНІАН, в Україні станом на ранок 9 квітня зафіксовано 1 тис. 892 випадки коронавірусної хвороби COVID-19.
