Допомогти хворим можуть апарати штучної вентиляції легень / Фото:скріншот
Про апарати штучної вентиляції легень в Україні зараз не говорить лише лінивий. Адже їх не вистачає. Не вистачає не тільки нам, а в усьому світі. Просто раніше в такій кількості, як зараз, в них не було потреби. Все змінила пандемія.
Специфіка Covid-19 – це атака на ваші легені. Вірус потрапляє в організм через слизові оболонки - очі, рот, ніс. А пробравшись в середину змушує клітину працювати на себе. І вона, замість звичного життя, починає як ксерокс штампувати копії окупанта. Коли тисячі копій вірусу уже не вміщаються в середині, клітина буквально лускає. І тепер вже тисячі нових вірусів проникають у тисячі нових клітин, аби клонувати собі мільярди копій. Саме на цьому етапі вмикається наша імунна система.
У 80% інфікованих вірус мине, як ГРВІ або грип. Але у 20% інфікованих імунна система дасть збій. Цей вірус незнайомий нашій імунці, і вона виробить занадто багато антитіл та почне атакувати все, що їй здасться небезпечним. Навіть незаражені клітини. І замість локального запалення, буде глобальне і неконтрольоване. Воно призведе до появи надмірної кількості рідини, яка почне заповнювати легені, блокуючи потрапляння кисню в кров. На цій стадії без госпіталізації не обійтися. Це - важкий стан. І таких заражених - 15%. Але це не найстрашніше.
У 5% інфікованих через надмірну кількість антитіл будуть атаковані інші внутрішні органи. І тоді людину врятувати вже важко.
Допомогти можуть апарати штучної вентиляції легень. Інформацію про їх наявність в українських лікарнях зараз збирає МОЗ. І, на жаль, навіть серед наявних працюють далеко не всі.
«На сьогодні тільки апаратів ШВЛ у відділеннях інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях близько 340. Поза межами інфекційних лікарень, у відділеннях інтенсивної терапії, є близько 3500 ШВЛ», - говорить головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.
Разом з тими апаратами, який зараз для оснащення лікарень купує бізнес, всього виходить близько 4000 цих приладів останньої надії.
Але чому виникла така необхідність у штучній вентиляції легень? Скільки ж потрібно таких апаратів та чи можливо, навіть отримавши пневмонію через коронавірус, обійтися без приладу?
Як вже було сказано вище, з тих 20% пацієнтів з Covid-19, які опиняться в лікарнях у тяжкому стані, 15% - не виживуть без кисню. А 5% помруть без апарату ШВЛ. І всього 0,2% потребуватимуть апарату ЕКМО – Екстракорпоральної мембранної оксигенації. Про цю диво-машину – пізніше.
Якщо брати до уваги досвід інших країн, нам, аби одномоментно забезпечити всіх інфікованих, які потребуватимуть апарату ШВЛ, потрібно 300 000 приладів. В Україні ж їх лише 4000. Саме тому в країні карантин. Саме тому треба максимально затягти у часі появу нових заражених. Щоб наявної техніки хоч приблизно вистачило на критичних пацієнтів. Бо наразі можливість виробляти власні апарати ми втратили.
До 2008 року, з-поміж іншого надважливого високотехнологічного обладнання, апарати штучної вентиляції легень виробляв державний завод «Буревісник». Це підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки України, зараз входить до концерну «Укроборонпром». Але вже понад десять років завод фактично не працює і зараз знаходиться на межі повного закриття.
Саме на «Буревіснику» знайшли креслення апаратів ШВЛ (часткові). І пропонують виготовляти їх приватним компаніям. Втім, тут слід зауважити, що креслення дійсно старі, а обладнання – вельми специфічне. І якщо навіть прямо зараз мобілізувати та скооперувати різні потужності і отримати фінансування, продукт, у найкращому випадку, можна побачити за два місяці.
Але якби мова лиш про техніку.
«Для того, щоб встановити ендотрохіальну трубку і надалі проводити ШВЛ, нам потрібен такий пристрій, як ларингоскоп. Тобто відкриваємо рот, заводимо його, візуалізуємо голосову щілину і заводимо трубку в трахею. Після цього підключаємо апарат до трубки і він може дихати за людину», - розповідає принцип роботи ШВЛ анестезіолог Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини Євген Суліменко.
Це здається простим, адже апарат просто дає організму кисень та забирає вуглець. Але процедура настільки болісна, що при підключенні потребує наркозу.
«Те, що наші ВІП-клієнти купують собі в гаражі, смішно. А хто буде проводити ШВЛ? Це наука! Цими навичками володіють анестезіологи, інтенсивісти. Лікар, наприклад, гінеколог не знає, як проводити ШВЛ. Лікар-терапевт не знає, як проводити ШВЛ. Він знає ази, але як правильно все зробити, в залежності від ситуації, знають лише інтенсивісти», - підкреслює президент асоціації акушерських анестезіологів України Руслан Ткаченко.
Ба більше. Замало просто під’єднати хворого до апарату. Ці прилади – різні за поколіннями. Високотехнологічних, які майже самостійно змінюють свої функції в залежності від змін в організмі хворого, в Україні нас одиниці.
«Тож біля апарату повинен бути лікар, спостерігати, як змінюються режими, щоб вчасно змінити параметри вентиляції, щоб не пошкодити легені», - розповідає заступник головного лікаря однієї з українських лікарень Олександр Береговий.
Саме в цьому глобальна проблема. Навіть якщо ми і знайдемо 300 000 потрібних Україні ШВЛ, ми не знайдемо таку кількість лікарів та медсестер, які вміють правильно ними користуватись. Півміліметра не туди, і пацієнт – труп.
Хтось зауважить, що іще є час перекваліфікувати медичний персонал. І в МОЗ цього теж не виключають. Адже, за словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, зараз цим займаються і Академія медичних наук, і медичні університети… На практиці надання необхідної допомоги буде полягати в тому, що в певні області, які відчувають труднощі саме з наявністю медичних фахівців певного профілю, спеціалісти будуть приїздити вахтовим методом.
Крім того, аби викрутитися зі скрутного становища, винахідники почали виготовляти спеціальні перехідники для того, щоб один апарат ШВЛ міг працювати відразу на кілька лежачих хворих.
«Ми не можемо створити персонально для кожного пацієнта. Вони повинні підбиратися приблизно з однаковими параметрами», - зауважує лікар-анестезіолог Валентина Борисова.
В Одесі вирішили наслідувати досвід волонтерів Італії і надрукували на 3D-принтері цілий апарат для штучного дихання. Щоправда, в тій же Італії на винахідників чекає суд: двох хлопців, які почали допомагати лікарні, в якій закінчилися клапани для апаратів ШВЛ, тепер переслідує офіційний постачальник таких клапанів. Хоча сам він постачати клапани лікарні відмовився, покарати тих, хто, на його думку, створив у 10 разів дешевшу технологію, потрібно… На жаль, спеціалістів з ШВЛ на 3D-принтері не надрукуєш.
Також слід звернути особливу увагу на 0,2% інфікованих, яким знадобиться не просто апарат ШВЛ, а взагалі так звані штучні легені – ЕКМО. Він допоможе вижити тим, у кого відмовляють не тільки легені, але й серце. Таких апаратів по всій Україні взагалі лиш 15. А їх унікальність важко переоцінити.
Втім, мова лише про 15 критичних пацієнтів, яких вони здатні врятувати одночасно. Тож насправді єдиний наш шанс епідемію пережити - якомога довше не заразитися і не заразити інших.
Ірина Куріло, Наталя Ярмола, Міріам Оганесян, Сергій Осадчук, Олександр Аліфанов, Андрій Вєтошкін