Кисневе голодування. Як дати дихати пацієнтам з COVID-19

Україна починає задихатися. Безцінне "повітря для хворих" - медичний кисень, який подають у маски та на апарати ШВЛ, ось-ось закінчиться і пацієнтам вже не буде, чим дихати. Чи існують варіанти розв’язання цієї проблеми?

Тривожних повідомлень з лікарень, які опікуються хворими на Covid-19, більшає. То там, то там пацієнтам не вистачає кисню. Першими на сполох тиждень тому забили в Одесі: кисень, якого раніше вистачало усім, через навалу ковід-пацієнтів перетворився на вкрай дефіцитний товар. За словами лікарів, в одеському обласному клінічному медцентрі «Лікарня водників» кисню вистачить лише до кінця тижня.

За киснем вистроїлась черга. «Маленькі лікарні закупають кисень за готівку», - розповіла «Грошам» волонтерка з Одеси Катерина Ножевнікова.

Деякі лікарні купують кисень вже навіть з-під поли. Ризикуючи потім пояснювати правоохоронцям, чому саме так вони рятували людей… Черговий парадокс української медицини.  

Але не Одесою єдиною. Критична ситуація з киснем складається й в інших регіонах України. Кисню менше, а хворих – більшає. 

«Начальство телефонує і вимагає під’єднати чийогось родича, а головні лікарі говорять: «Давайте ми вам одягнемо захисний костюм, ви зайдете і покажете, кого потрібно для цього відімкнути від кисню». Ну, навіщо нам це треба? Нестачі кисню наразі немає», - запевняє «Гроші» Ігор Кириченко, компанія якого займається заправкою киснем кисневих балонів. 

Погодьтеся, ситуація дивна. Кисню в лікарнях стає все менше, але… нестачі його немає. Як так може бути? 

Сьогодні виробництвом кисню займаються виключно приватні фірми. 

Існує два види кисню – технічний та медичний. Перший застосовується у промислових сферах, а другий, фактично, і є лікувальним засобом. 

Тільки річ у тім, що йдуть вони з однієї труби. І різниці між ними, кажуть експерти, насправді ніякої немає. 

Ситуація в лікарнях ускладнюється / фото УНІАН, Олександр Прилепа

В чому тоді суть справа? Гроші! Різниця між технічним і медичним киснем - тільки в документах.

Для медичного кисню і ліцензія окрема потрібна, і продати його можна вдвічі дорожче...

«Приставка «медичний» подвоює ціни», - підкреслює Ігор Кириченко. 

Ці слова підтверджує й волонтерка Катерина Ножевнікова: «Дивіться, технічний кисень продається за 6,5 гривень за тонну, а медичний за 11,5».

Ринок кисню сьогодні виглядає так: є різні фірми, які виробляють технічний кисень. Для цього ліцензія не потрібна. І є лише 16 фірм, які мають ліцензію на медичний. Але – увага - лише 5 з них мають потужності для виготовлення саме рідкого кисню, тобто сировини, з якої потім всі інші з 16-ти будуть робити кисень газоподібний, який і постачається у лікарні хворим. П’ять компаній на всю Україну!

Саме цього медичного кисню і не вистачає лікарням. А технічний, по закону, вони просто не мають права використовувати. Чи... мають?

«Наша промисловість не може випустити стільки медичного кисню, його просто фізично не можна отримати. Тому тихо використовують той самий технічний кисень, тому що потрібно обирати – або людина загине, або дати йому можливість дихати», - розповідає «Грошам» головний інженер ТОВ «Кисень-сервіс», технічний експерт з промислової безпеки Вадим Чижиченко.

Лікарі й виробники кисню викручуються, як можуть. Київське підприємство, яке постачало кисень в Одесу, «Кріогенсервіс» почало відмовляти лікарням у кисні саме через те, що у них медичного кисню просто немає. Вірніше, їм у необхідних обсягах його ніхто не продає. 

«В Одесі монопольне право на кисень і поставку має «Кріогенсервіс». Ця фірма тільки у нас придбала за минулий місяць 176 тонн технічного кисню. І все це втюхали міністерству, країні, нам… Продали його як медичний», - підкреслює Ігор Кириченко. 

REUTERS

У самому «Кріогенсервісі» відповідають – технічний купують для промисловості, для лікарень лише медичний. 

«Це – наклеп. Ми закуповуємо кисень медичний рідкий. Ми його заправляємо, перероблюємо в газоподібний, на що маємо ліцензію», - каже «Грошам» директор компанії Володимир Жирохов. 

Та навіть якби і заправляли технічний, різниці, по суті виробництва, немає. Лише додатковий контроль. Вся різниця – у ліцензії, яку, як розповідають представники цього бізнесу, отримати не так легко... І не безкоштовно.

Про суми за хабар на ліцензію розмови ходять різні. Цифри доходять і до 100 тисяч доларів! 

«Я не можу на сто відсотків бути впевненою, правда це, чи ні, але в нашій країні, чесно кажучи, цьому не здивуюсь», - каже Катерина Ножевнікова. 

Поки не розпочалась пандемія Covid-19, ажіотажу на ринку кисню ніколи не було. Але вірусу байдуже, скільки тобі років, ким ти працюєш, як багато заробляєш... У зоні ризику всі. У цьому на власному досвіді переконався хірург однієї з київських лікарень з тридцятирічним стажем Володимир Резін. Здавалося б, при постійному контакті з пацієнтами це рано чи пізно мало статися... Та захворів на ковід чоловік саме тоді, коли був у відпустці.

«Я був у відпустці. Вийшов на роботу 4 вересня, попрацював один день, і все. Вранці вже було відчуття легкого нездужання», - розповів він «Грошам». 

Висока температура, двостороння пневмонія... Перебіг хвороби був тяжким. «Мене під’єднали до апарату штучної вентиляції легень. На ньому я провів п’ять діб», - згадує лікар. 

Володимир лежав у лікарні три тижні тому. Кисень був у доступі. І, хоч палати переповнені хворими, відвойовувати своє право «дихати» було не потрібно. 

Чоловік розуміє – це врятувало його життя: «Якби не було кисню, то, напевне, помер би. Виписався з лікарні, ще було погано. Тому ми взяли апарат, який виробляє кисень, кисневий концентратор, в оренду. Я ним користувався ще десь два тижні».

І так робить багато хто. Кисневий концентратор можна придбати в інтернеті, але коштує він чимало. Доходить навіть до 130 тисяч гривень. 

Або можна взяти в оренду (якщо пощастить) і користуватися без допомоги медиків. 

«Два тижні коштували 1300 гривень», - розповідає Володимир Резін. 

Звичайно, і це не малі витрати, не у кожного вони є і не в кожній ситуації можна одразу так лікуватися вдома, а необхідно постійно бути під наглядом лікарів. Та навіть медичний супровід, якщо немає необхідного обладнання і такого дорогоцінного кисню, не допоможе. Бо такі хвороби просто без кисню не лікуються.  

У Одесі ситуацію з киснем тимчасово вирішили. Тільки як надовго?

«Кисню може вистачити ще на один тиждень», - каже директор компанії «Кріогенсервіс» Володимир Жирохов. 

І, за словами волонтерки Катерини Ножевнікової, існує два рішення: або тимчасово (як це зробили в багатьох країнах) дозволити використання технічного кисню під відповідальність виробника, або надати ліцензії виробникам кисню, який наразі в тій же Одесі є. 

Виробництвом кисню займаються приватні фірми

У Міністерстві щодо цього  своя думка. Технічний кисень офіційно під забороною.

«Про технічний кисень. Зокрема, щодо закидів, що можна було б використовувати його у лікарнях. Наголошую, використання технічного кисню у лікарнях не буде дозволено на території України. Так само як не дозволено у всіх цивілізованих країнах світу. Бо це вибухонебезпечно і може вартувати життів. Нагадаю, що через це вже відбулася трагедія — у 2010 році у 7-й лікарні міста Луганськ, де загинули люди через вибух балону з технічним киснем. Подібні «експерименти» є неприпустимими», - заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. 

Міністерство ніби й не в курсі, що весь кисень йде з однієї труби – у чому переконують всі гравці ринку й експерти. І пожежонебезпечним може бути і медичний, якщо його обслуговувати і використовувати неправильно.

Наразі ж лишається сподіватись, що чиновники терміново розберуться із цією проблемою. Чи вони видадуть додаткові ліцензії на медичний кисень, чи врегулюють питання з технічним – пацієнтам це не важливо! Головне – дихати! Дихати й вижити. 

Анна Чайка

УНІАН в Google News