Карантин через пандемію коронавірусу спровокував у киян сплеск інфарктів, зате кількість інсультів, у порівнянні з минулим роком стало менше. Крім того, українці через роз'єднаність стали менше хворіти на респіраторні захворювання, ламати ноги та потрапляти у ДТП.
Про це ТСН.uа розповіли в Департаменті охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації.
Лікарі розповіли, чому так відбувається, і як запобігти наслідків довгого сидіння в чотирьох стінах.
Без руху і грошей – шлях до інфаркту
Швидка допомога в першому кварталі цього року стала частіше виїжджати на випадки з інфарктами, ніж у такий же період минулого року. За даними Департаменту охорони здоров'я КМДА, за три місяці випадків гострого інфаркту міокарда було 409, що на 5% більше за перший квартал 2019 року. Більша кількість припала на другу половину лютого, коли у світі нагніталася паніка через коронавірус, в березні ситуація з інфарктами пішла на спад. Але, як прогнозують лікарі, статистика за квітень може бути більш гнітючою.
"Інфарктів більше через стреси. Люди живуть від зарплати до зарплати. Пережити це складно. У людей масово немає заощаджень", - вважає лікар-терапевт Наталія Гордієнко.
Лікар Микола Фірсов підкреслює, що причина інфарктів не тільки в цьому.
"Люди вдома менше рухаються, більше в положенні лежачи, що провокує гострі інфаркти, оскільки серцю важче працювати в такому положенні. За статистикою, гострі інфаркти найчастіше стаються вночі або вранці, коли люди сплять, лежать, і робота серця ускладнена. На тлі стресу підвищується тиск – в результаті інфаркт", - каже лікар.
Водночас кількість інсультів зменшилася за перший квартал у порівнянні з минулим роком на 15,7%, і спад якраз потрапляє на карантинний час – починаючи з лютого.
"Це можна пояснити тим, що люди вдома скрупульозніше виконують призначення лікаря, вчасно приймають препарати. На жаль, у статистиці не показаний вік пацієнтів. Так от зараз більше хворіють молоді та успішні люди", - говорить Наталія Гордієнко.
Важкі хворі з психічними розлади не можуть потрапити до лікарні
Мабуть, серйозніше всього карантин позначився на хворих з хронічними психічними захворюваннями. Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені Павлова зараз заповнена по максимуму, але пацієнти, які потребують планового лікування, що відбувається, як правило, один-два рази на рік, не можуть потрапити до неї через карантин, розповіла заввідділення лікарні, лікар-психіатр Олена Тараненко.
"Надходження пацієнтів у лікарні через карантин обмежене. Приймають людей тільки в найгострішому стані, за якого пацієнти небезпечні для оточення та навіть для себе. Ті, хто потребує планового лікування, потрапити до лікарні не можуть", - говорить Тараненко.
За її словами, пацієнти проходять через карантинне відділення, де дивляться, чи немає ознак ГРЗ і, за необхідності, роблять тести на коронавірус.
"У нас невеликі відділення, і вони зараз заповнені по максимуму, тому навіть важким пацієнтам проблематично прірву в лікарню. Але невідкладну допомогу важкі хворі отримують вчасно і в повному обсязі. Для оточення вони не небезпечні, оскільки вулицями вони не ходять, всі зараз по домівках", - підкреслює Тараненко.
Правда, за словами психіатра, кількість психозів не збільшилася.
"Психози залишилися на попередньому рівні. Вони не залежать від загальної ситуації в країні або НП. Загострення у хворих хронічними психічними захворюваннями відбуваються за своїм циклом, який не залежить ні від погоди, ні від форс-мажорів в країні. Вони надходять в лікарню, отримують відповідне лікування", - говорить Тараненко.
За її словами, на гарячі лінії збільшилася кількість звернень у зв'язку з тривожними станами.
"Я читала про збільшення звернень. Але поголовного звернення до нас немає. У нашій країні люди в останню чергу підуть за допомогою до психіатра. Тривожності та пограничних станів у суспільстві, напевно, більше, але навряд чи хтось звертається до лікаря. Як психіатр, я рекомендую своїм пацієнтам звертатися до психотерапевта, але, як правило, отримують відповідь, що на це немає грошей. Крім того, частина консультантів перейшла в онлайн, але простежити наскільки професійні ці консультації і який там потік звернень, можливості немає", - заявила Тараненко.
Журналісти виявили в інтернеті десятки пропозицій від психотерапевтів і психологів в Києві. Як правило, один онлайн-прийом коштує від 800 грн. Онлайн-психологи пропонують допомогу в боротьбі з соціальними страхами, тривожністю, депресією. Консультації пропонують як індивідуальні, так і групові.
Менше ГРВІ, більше грипу
Водночас, за даними Київського міського лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я України, за перші три місяці 2020 року зареєстровано 158 983 випадки захворювань гострими інфекціями верхніх дихальних шляхів, що на 2% менше за попередній період минулого року. При цьому в січні ця різниця особливо відчутна. А ось підтвердженим грипом хворіли частіше у 2,5 раза – всього 783 випадку, причому "ударним" був як раз березень у порівнянні з минулим роком.
Читайте такожКарантин в Україні продовжили до 11 травня
"Гострих респіраторних захворювань та ГРВІ було менше, оскільки була дуже тепла зима. А грипу хоч і більше, але він в легшій формі і без важких наслідків – навіть майже без бронхітів у той час, як в минулі роки було багато випадків ускладнень, аж до важких форм пневмонії. Але, звичайно, карантинні заходи позначилися, і це, думаю, буде особливо видно в даних за квітень", - говорить Наталія Гордієнко.
"Щодо хвороб дітей стали рідше звертатися, як з приводу сезонних хвороб, так і через травми і переломи", - підкреслює Микола Фірсов.
"Це закономірність будь-якого карантину – з приводу дітей звернень помітно менше. Діти роз'єднані. Інфекції не поширюються. Але не виключаю, що в деяких випадках, просто бояться зайвий раз йти або телефонувати лікарю і займаються самолікуванням, від чого хотілося б застерегти", - говорить Микола Фірсов.
Ну і зовсім позитивна динаміка в статистиці травм в результаті ДТП.
За даними Центру екстреної медичної допомоги, виїздів з приводу ДТП, наприклад, у березні, коли офіційно оголосили карантин, було 280, для порівняння у березні 2019-го їх було в 1,5 раза більше.
