Пацієнти, що перенесли COVID-19, часто страждають від посттравматичного синдрому, депресії та обсесивно-компульсивних порушень.
Коронавірусна хвороба може безпосередньо вплинути на стан психічного здоров’я пацієнтів, що одужали від неї.
Читайте такожСтало відомо, скільки київських шкіл закрито на карантин через COVID-19
Про це повідомляється на сайті Національної академії медичних наук України. Так, реакція імунної системи, спричинена інфекцією, може спричинити певні психопатологічні порушення. Психічні наслідки спостерігались після попередніх спалахів коронавірусу.
Зокрема, в одному з шпиталей Мілану протягом місяця досліджувались на предмет психічних порушень 402 дорослих, які перенесли COVID-19. Результати, засновані на клінічних інтерв’ю та анкетах самооцінки, показали наявність посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у 28% обстежених, депресії у 31% випадків та тривожності у 42%. Крім того, 40% пацієнтів мали безсоння, а 20% – обсесивно-компульсивні порушення.
У статті, нещодавно опублікованій у журналі “Мозок, поведінка та імунітет”, зазначається, що з огляду на значимий вплив інфекції Covid-19 на психічне здоров’я, сучасні уявлення про запальні процеси та сучасний досвід спостереження за важчими запальними процесами, що призводять до погіршення депресії, рекомендовано оцінити психопатологію людей, які перехворіли на Covid-19. Крім того, варто поглибити дослідження біомаркерів запальних процесів, для діагностики та лікування виникаючих психічних порушень.
Також було встановлено, що жінки (які рідше помирають від Covid-19, ніж чоловіки) страждають від психічних порушень частіше, ніж чоловіки. Пацієнти з попередньо встановленими психіатричними діагнозами страждали на психічні порушення після перенесеного Covid-19 частіше, ніж ті, у кого в анамнезі не було психічних розладів.
Дослідники заявили, що ці результати узгоджуються з попередніми епідеміологічними дослідженнями. Вони вважають, що психічні наслідки можуть бути викликані “імунною відповіддю на сам вірус або такими психологічними стресорами, як соціальна ізоляція, психологічний вплив нової важкої та потенційно смертельної хвороби, занепокоєння щодо зараження інших та стигматизації”.
Амбулаторні пацієнти також виявляли підвищену тривожність та порушення сну, тоді як – можливо, як не дивно – тривалість госпіталізації навпаки корелювала із симптомами ПТСР, депресії, тривоги та обсесивно-компульсивного розладу.
Дослідники повідомили, що отримані ними результати корелюють з результатами попередніх досліджень щодо спалахів коронавірусів, включаючи SARS, де психічна захворюваність становила від 10% до 35% на стадії після перенесеної інфекції.