Навіть перехворівши коронавірусом, ви можете не оговтатися від його наслідків / фото REUTERS

Трапляються випадки, коли після того, як тест на коронавірус дає негативний результат, недужі продовжують відчувати на собі наслідки хвороби, такі як проблеми з диханням, втома і навіть депресія.

Український інфекціоніст Вадим Арістов розказав Радіо НВ, чому у людей виникає так званий «затяжний ковід» і про те, чи можливо його подолати.

Читайте такожЯк уберегтися від коронавірусу: основні правила та рекомендації

Відео дня

«Ця хвороба хоч і респіраторна — її досить легко віднести до типових зимових сезонних хвороб, — однак вона є дуже серйозною, і відповідно, викликає довгострокові зміни в організмі, які не йдуть», — пояснює він.

У захворілого може змінюватися тканина легень, подекуди — незвортно, припускає інфекціоніст.

«Зараз все це, звичайно, вивчається — це хвороба нова, — однак [у пацієнтів з COVID-19] з’являється дуже щільна сполучна тканина, яку видно на КТ та рентгенографії. Навіть вважається, що життєвий об'єм легень після цього буде значно меншим — на 10% чи, можливо, більше», — зауважує Арістов.

Частий симптом "затяжного ковіду" - це слабкість.

"Дані автопсії, тобто розтину померлих пацієнтів, [свідчать про те], що вірус [може] знаходитися у мозку, в мозковій тканині. Це ще під питанням, таких доказів недостатньо, однак точно видні зміни в малих судинах мозку, що викликає певні наслідки, рентгенологічні зміни. <…> [Під час одного з] опитувань 350 пацієнтів [дослідники] помітили, що тільки 39% госпіталізованих пацієнтів після виписки змогли повернутися до свого попереднього рівня здоров’я. Серед тих, хто мав середній ступінь тяжкості і не госпіталізувався, 65% повернулися до попереднього рівня здоров’я, решта продовжували мати слабкість (35% серед людей з середньою тяжкістю [захворювання], і 53% з тих, хто був госпіталізований із тяжким ступенем COVID-19). Тобто потрібно розуміти, що відбувся дуже серйозний струс організму, його перебудова, і це може бути надовго", - зазначив лікар.

Як довго, ми можемо судити, наприклад, за попередніми епідеміями і дослідженням подібних станів, оскільки при важкому ковіді розвивається ARDS, або гострий респіраторний дистрес-синдром.

"[Вчені] робили дослідження серед тих, хто одужав після нього 2011 року, і за п’ять років серед досліджуваних ніхто повністю не відновився. Був 6-хвилинний тест, під час якого вони мали пройти дистанцію, і вони проходили лише третину дистанції, порівняно зі здоровими людьми. Всі [ці люди] мали м’язову слабкість, щонайменше рік вони мали fatigue, тобто нервову слабкість, бажання полежати; випадки депресії чи, навпаки, тривожних розладів — хоча б один епізод протягом всіх п’яти років. І важливо, що третина з тих, хто взяв участь у дослідженні, взагалі більше ніколи не повернулася до роботи за цей п’ятирічний період", - говорить фахівець.

Тобто COVID-19 ще не було, а синдром був. Викликали його різні інфекції.

"Крім того, бувають ще різні неінфекційні стани, які теж викликають ГРДС. Однак при COVID-19 ця гіпоксія, метаболічні, токсичні зміни в організмі, коли буває гостре, критичне захворювання, дуже суттєві. <...> Наприклад, в Гонконзі було дослідження, що після епідемії SARS, яка була викликана подібним коронавірусом (просто він охопив меншу кількість населення), у 40% [видужалих] була [загальна] хронічна втома, 27% мали симптом міалгічний енцефаломієліт", - зазначив лікар.

"Йдеться про дійсно серйозні неврологічні та психічні зміни. І нам потрібно, звичайно, готувати до цього державні системи з реабілітації, психологічної і психіатричної підтримки. Тому що йдеться фактично про війну, яка в даному випадку охопила не конкретні регіони, а всю країну. І відповідно, люди матимуть потребу в реабілітації і фізичній, і психічній.

Як реабілітуватися? Це взагалі окрема спеціальність. Щодо психічних розладів, депресій — працювати з психіатром, а далі — з клінічним психологом. Якщо ми говоримо про психіатрію, неврологію, то будуть призначатися відповідні ліки.

Оскільки [вірус вражає] легені [та] серце, то [необхідна і] спортивна реабілітація, фізична, лікувальна фізкультура, певні вправи і, можливо, підтримка ліками. Звичайно, реабілітація — це довго, негарантовано і дорого. На жаль, у нас перестали приділяти цьому значної уваги, тож цю [реабілітаційну] службу потрібно відроджувати. Про це часто говорили [у контексті] реабілітації від ПТСР для наших ветеранів війни. Зараз, на жаль, цього потребуватимуть значно більше людей. Тому, справді, в державі потрібно відроджувати цілі системи", - сказав Арістов.

Коронавірус в Україні: що відомо