Якщо кількість інфікованих і далі зростатиме, медицину чекає колапс / УНІАН
Кількість нових випадків захворювання на Covid-19 в Україні зростає щодня. Державні лікарні, які приймають хворих, на межі. Але це для «простих смертних». Коронавірус косить і депутатів. Де вони лікуються й за чиї гроші? Та чи можна ще врятувати медсистему від колапсу?
У свої 35 Дмитро Карпенко ніколи серйозно не хворів. Втім, коронавірус близько двох тижнів тому пережив тяжко. Двостороння пневмонія уразила легені на 40%.
«Почалося, як звичайна застуда. Було припущення, що це ангіна. Я про всяк випадок здав тест, і результат підтвердив, що у мене коронавірус… Сильний головний біль, крутило і ламало м’язи, в цілому була велика слабкість, я не міг нормально поворухнутися в ліжку», - розповів він «Грошам».
Медики радили негайну госпіталізацію. І, за словами Дмитра, державний заклад навіть не розглядали.
«Знаю від друзів, у яких або родичі лікувалися, або вони самі лежали у державних лікарнях, у всіх відгуки однакові: нікому не побажаю. Перевантажені лікарі, їм просто ніколи приділити тобі час, все як конвеєр», - розповідає він.
На момент хвороби Дмитра кількість хворих в лікарнях була значно нижчою, ніж зараз. Утім, вже тоді потрапити на стаціонар навіть до приватної лікарні було не легко.
«Мені пощастило, я прийшов, і медики сказали, що саме сьогодні увечері звільнятиметься одне місце. Я погодився і на мене все переоформили відразу», - розповідає «Грошам» Дмитро Карпенко.
За тиждень перебування у стаціонарі Дмитро заплатив 50 тисяч гривень. Але це ще не найдорожче...
Олексій Риков - медичний директор одної з приватних клінік. Він розповідає, що у них така ж біда, як у державних лікарень. Попри те, що мають два стаціонарних відділення для хворих на коронавірус (загалом 24 ліжка, 7 із яких, - палати реанімації), вони заповнені вщент. Місце щойно виписаного пацієнта, одразу ж займає наступний хворий.
«І черга стоїть на госпіталізацію», - підкреслює Олексій Риков.
Це при тому, що лікування тут коштує чимало.
«В середньому – 14-15 тисяч на добу. В залежності від важкості пацієнта», - розповідає Олексій Риков.
Державні лікарні теж переповнені. Наприклад, за словами голови постійної комісії з питань охорони здоров’я КМДА Олега Гелевея, весь минулий тиждень київські телефони обривали мешканці області. «Там взагалі не беруть нікого в лікарні. Там люди приїжджають, сидять в коридорах, годинами, по півдня, і кажуть, що їм щастить, якщо когось виписали і можна зайняти це місце. В Київській області проблема катастрофічна», - розповідає він «Грошам».
На жаль, так не лише на Київщині. Вщент заповнені реанімації Харківських лікарень.
«Ще більше хворих на інвазивній вентиляції знаходиться поза реанімацією, - каже консультант реанімаційного відділення інфекційної лікарні м. Харкова Володимир Корсунов. – В реанімації ми понад 12 хворих не можемо розмістити».
Окрім місць, хворим на ковід не вистачає кисню. За словами головного лікаря лікарні №25 м. Харкова В’ячеслава Вакуленка, нещодавно медикам довелося розміщати в одну палату і чоловіків, і жінок, яким були потрібні кисневі точки.
Лікар приватної клініки в Одесі Валентин Корнієнко також пише на своїй сторінці у соцмережі, що «місць для госпіталізації хворого з Covid-19 в Одесі немає, державні клініки заповнені, і гроші не допоможуть».
Гостро бракує медпрацівників. Обіцянки про 300% зарплати ніхто не виконав.
«Вони, в більшості своїй, не застраховані. Не отримують свої 300%», - розповідає президент Українського медичного клубу Іван Сорока.
Олег Гелевей додає, що це призводить до того, що медики масово звільняються.
Хоча чиновники голослівно заявляють, що лікування коронавірусу в Україні, - безкоштовне, мережа рясніє заявами про те, що гроші лікарі беруть. Можливо це і є причиною, чому медики із державних лікарень у приватні не квапляться.
Можливо це і є причиною, чому медики із державних лікарень у приватні не квапляться. Попри кращі умови і вищі зарплати. «Сказати, що дуже легко знайти персонал, то ні. Не дуже вони хочуть іти з державних лікарень», - каже медичний директор приватної лікарні Олексій Риков.
Втім, в Україні є ті, кому, схоже, хвилюватися не варто. Це - народні обранці.
На сьогодні чимало депутатів перехворіли або хворіють на ковід. В цьому списку і Юлія Тимошенко, і Жан Беленюк, і навіть п’ятий екс-президент Петро Порошенко…
«Народні обранці мають народне управління справами, - раз. Там вони всі зареєстровані, там вони мають право отримати будь-яку допомогу. Крім того, у Феофанії є шикарне інфекційне відділення, боксоване, для кожного депутата окремо, якщо є потреба», - розповідає голова постійної комісії з питань охорони здоров’я КМДА Олег Гелевей.
Кордони закриті і на лікування в Європу тепер чкурнути не легко. Тож більшість депутатів лікуються в Україні.
«Я лікувався у звичайній державній лікарні… Може, хто вважає, що Олександрівська лікарня, - незвичайна. Але там лежать багато людей. На третьому поверсі там 12 боксів, всі однакові», - розповідав депутат Верховної Ради Сергій Шахов.
Він – перший, хто приніс Covid-19 в парламент. Захворів ще весною на відпочинку у Франції.
Шахов каже, що на той час закону про 14-денний карантин ще не було. Тому одразу ж після прильоту в Україну депутат повернувся до звичного графіку – поїхав на роботу, на телебачення, був в комітеті, мав багато зустрічей.
Припускає, що саме тоді інфікував ще двох народних обранців. «Це були Сергій Вельможний і Олександр Лукашов», - каже Сергій Шахов.
Депутат запевняє, що лікувався майже безкоштовно: «Приблизно три тисячі витратили на ліки із сімейного бюджету, а так все було коштом держави». Звичайним українцям так не щастить.
А от Петро Порошенко не став випробовувати долю і за допомогою відразу звернувся до приватної лікарні. «Гроші» перевірили, чи реально потрапити в ту саму клініку на лікування звичайній людині і скільки це коштує. Легенда проста – маємо хворого родича. Заходимо через автопарк. Автівок класу люкс не помічаємо. Хол лікарні - звичайний. Беремо номерок… За кілька хвилин нас викликають до віконця рецепції. Сказати про вільні місця одразу не можуть. «Треба дізнатися про наявність місць, я зараз запитаю у керівництва, тому, що у нас там обмежена кількість», - кажуть на рецепції.
За п’ять хвилин повідомляють, що наразі взяти пацієнта в стаціонар не вийде. «Там є черга на випис. При надходженні треба внести аванс 50 тис гривень. Вдень палата коштує до 11 тис гривень», - розповідають «Грошам» у клініці.
На питання, як швидко можуть з’явитися вільні місця, відповіді немає: «Дуже багато людей, які хочуть в стаціонар…».
Втім, якщо високопосадовці вважають, що отримають в приватній клініці якесь унікальне, відмінне від державного лікування, то це омана.
«Безумовно, якщо у них є зв’язки і контакти, вони можуть сподіватися на кращі умови і краще лікування. Але об’єктивно, від цього в тих закладах не стало більше інфекціоністів, не стало більше вірусологів», - каже президент Українського медичного клубу Іван Сорока.
Медики б’ють на сполох: якщо кількість інфікованих і далі зростатиме, медицину чекає колапс. Часу на «розкачку» немає. Але врятувати ситуацію ще не пізно, якщо діяти негайно.
«Щоб розгорнути польовий шпиталь, достатньо кількох годин. Для того, щоб прийняти управлінське рішення і розробити стратегію, достатньо одного тижня. Для того, щоб зробити закупівлі, навчити лікарів, навчити інтенсивістів, достатньо від 3 до 6 місяців. Цей час, на жаль, в багатьох моментах був втрачений», - підкреслює Іван Сорока.
Зважаючи на те, як розвиваються події в Україні, а також беручи до уваги все, що ми побачили і почули в приватних і державних лікарнях, очевидно, без додаткових шпиталів нам не обійтись. Особливо, якщо зауважити, що скупчення людей на виборчих дільницях нам не оминути. А це призведе до нового сплеску коронавірусу.
Леся Подинська