Тарас Жиравецький / фото facebook.com/zhtaras
Чи можна вважати вакцинацію панацеєю від COVID-19, коли українці здобудуть колективний імунітет від цієї хвороби та яка ймовірність третьої хвилі захворювання в Україні в інтерв’ю УНІАН розповів відомий львівський лікар Тарас Жиравецький.
Про COVID-19 відомо не так і багато – захворювання нове не лише для українських медиків, але й для медиків в усьому світі. Однак ви ведете про коронавірус власний блог у соцмережах, в якому розповідаєте підписникам про ковід, даєте поради та рекомендації. Звідки такі знання?
Так, дійсно, коли ми вперше зіткнулися з невідомою для нас хворобою, повинні були орієнтуватися самі і її вивчати. Спочатку ми отримали китайські протоколи діагностики й лікування, потім вже з’явилися італійські або європейські, потім – американські. Ці протоколи були доступні для лікарів, їх поширювали у соцмережах, спочатку англійською, потім переклали і адаптували до України, до наших реалій. Вони змінювалися, їх знову поширювали, знову перекладали і т. д. Це була теорія.
Я – не пульмонолог, фтизіатр чи інфекціоніст, я просто лікар-уролог, андролог і лікар УЗД, але займаюся медициною двадцять років. Крім того, мій батько є мікробіологом-вірусологом, кандидатом медичних наук, був заступником директора Інституту мікробіології у Львові і засновником першої приватної лабораторії в Україні. Тому доступ до лабораторних тестів у мене є, можу порадитися з батьком щодо мікробіології.
Ба більше, я перехворів сам, хворіли родичі, знайомі. Це і була практика. Почав з колегами аналізувати, як працюють в кожній іншій країні, яка тактика краща, виробляв правильний алгоритм.
Основне моє завдання – спробувати простою мовою інформувати і медиків, і пересічних громадян, що таке ковід, як його лікувати та як його уникнути.
Чим COVID-19 відрізняється від звичайного грипу?
Це певний підвид вірусу, але він так само небезпечний, як і грип, який не потрібно недооцінювати, адже цей вірус теж забирає досить багато життів. Коронавірус, як і грип, вражає систему дихання, зокрема легені. Тому і лікування коронавірусу є досить подібним до лікування тяжкого грипу. Але пацієнт, у якого виявили коронавірус, потребує більше кисню і може зазнати більше побічних дій та ускладнень. Тому визнали, що ковід є більш небезпечним, ніж грип. Окрім того, раніше ми не мали такої потреби в стаціонарах, потреби в такій кількості ліжок з киснем. Це був виклик для медичної системи.
Що відбувається з легенями людини, хворої на коронавірус ? Кажуть, що вони мало не розриваються.
Так, при коронавірусі легені набрякають, йде сильне запалення. Для порівняння, це виглядає як запалення суглоба. Адже при реактивному артриті суглоб може різко збільшитися і нагадувати футбольний м’яч. Так само тут - є набряк легень з певною специфікою, характерною для цього захворювання. А далі цей набряк вже може ускладнюватися бактеріальною інфекцією або тим же ж розривом легень чи фіброзом. Тобто на легенях утворюються рубці, як на шкірі після порізу, тоді вони перестають виконувати свою функцію і у людини з’являються проблеми з диханням.
А як щодо припущення, що ковід – це бактеріологічна чи біологічна зброя, винайдена для знищення населення? Про таке теж говорять…
Ми не можемо ні підтвердити, ні заперечити цього. Офіційно точно нічого невідомо, але давайте будемо відверті: Китай заявляє, що це справа рук Америки, Америка, що – Китаю, Росія – що Америки та Китаю, і т. д. Це вже політичний аспект.
Те ж саме і стосується того нещасного кажана, якого нібито з’їли – відкидати цього, як медики, ми не маємо права, бо скажуть, що ми не в темі і нічого не розуміємо.
Також ніхто з медиків не може зрозуміти, чому хвороба так швидко поширилася. От, візьміть Одесу влітку – всі гуляють, відпочивають і проблеми великої немає. А вже восени, коли людей менше, навпаки, починається сплеск. Вірус передається від людини до людини, він на поверхні довго не зберігається. Тому через 7-10 днів мали б бути величезні спалахи, але цього не сталося. Ми не можемо зрозуміти, чому так відбувається. Така ж ситуація є і в Німеччині, і в Австрії.
В листопаді-грудні у нас офіційна статистика щодо ковіду зашкалювала, було по 10-15 тисяч та більше нових випадків за добу, зараз значно менше. Чому тепер такі низькі показники захворюваності?
Тому що багато людей вже перехворіли. За офіційною статистикою, це понад мільйон, а неофіційно таких людей, мінімум, разів в п’ять-шість більше, тобто 6-8 мільйонів (25-30% населення). Взагалі, я вважаю, що офіційну статистику потрібно множити, як мінімум, на п’ять. Якщо кажуть, що в нас за добу зафіксовано 6 тисяч нових хворих на ковід, то реально їх є, як мінімум, 30 тисяч. Ну, не може при 5-6 тисячах нових випадків за добу бути 2 тисячі госпіталізованих. Виходить, що кожен третій потрапив в стаціонар? Це абсурд.
Окрім того, на початку була проблема з тестуванням, багато хто, особливо молодь, могли перенести коронавірус як звичайний грип - з підвищенням температури, з відсутністю запаху, але без ускладнень і без потреби вживати складні ліки. Вони не робили ПЛР-тестування, тому не попали в офіційну статистику.
Чи можна говорити, що це вже колективний імунітет?
Ще ні. До колективного імунітету нам ще далеко, бо тоді було б різке падіння кількості госпіталізацій або й відсутність.
Які категорії населення найбільш вразливі до ковіду? Тільки пенсіонери чи й молодь?
Люди, які мали ускладнення після ковіду, це, в основному, пацієнти, старші 35 років. Хоча є й 30-річні з ураженням легень, але вони легше виходять з хвороби. Хворіють і діти, але їх одиниці, вони легко переносять захворювання, одужують швидко. Але це при умові, що немає якихось супутніх захворювань.
Взагалі коронавірус небезпечний для тих, хто має якісь хронічні захворювання. Він сприяє загостренню. Такі пацієнти одужують важче і потребують складнішого лікування.
Якщо в сім’ї є хворий, наскільки існує загроза, що заразяться всі інші члени родини, і як довго інфікований коронавірусом є заразним?
Необов’язково хворий може заразити тих, хто поруч. Коли з’являються перші симптоми (підвищена температура, зник нюх чи смак), тоді робимо ПЛР-тестування. Якщо тест позитивний, це означає, що цей пацієнт є активний щодо коронавірусу і може заражати інших. Річ у тім, що ПЛР-тест може бути позитивним до місяця-півтора після зараження. Тобто людина вже здорова, у неї немає жодних симптомів, вона вийшла на роботу чи має їхати за кордон і їй треба зробити ПЛР-тестування. Вона його робить і виявляється, що ПЛР у неї позитивний. Але це не означає, що вона досі хвора, це просто в людини ще є залишки вірусу. Тому діагностика ускладнена.
Якщо виробилися антитіла, це означає, що людина приблизно на 14-му дні захворювання, і вважається незаразною. Тому весь світ зупинив повторні ПЛР-тестування.
То хто ж може бути найбільшим переносником вірусу?
Діти та підлітки, бо у них коронавірус, зазвичай, протікає, як звичайна ГРВІ.
Чи правда, що лікування від коронавірусу може коштувати тисячі доларів?
Вдома лікування, звичайно, буде дешевшим – 2-3 тисячі гривень. Це коли мова йде про легку форму захворювання. Хоча для більшості наших пенсіонерів і ця сума є захмарною, адже часто дорівнює розміру самої пенсії. А якщо виникають ускладнення і лікуватися доводиться в стаціонарі, то ціна питання – від 30 тисяч гривень (це якщо лікарня не забезпечена необхідними ліками, а в більшості випадків так і є). В найскладніших випадках виникає потреба вживати препарати біолоджики, які важливі при певних етапах захворювання, тоді суми виходять просто космічні – до 60 тисяч гривень. Біолоджики в Україні спочатку були виділені на деякі лікарні, але це було точково, крапля в морі. Держава навряд чи змогла б собі дозволити забезпечити всіх пацієнтів цими ліками.
Окрім того, після потрапляння в стаціонар ще є період реабілітації, коли людина не ходить на роботу, потрібен час на відновлення і деякий період доводиться вживати якісь симптоматичні препарати, які деколи коштують теж кілька тисяч гривень.
А ще можуть знадобитися кисневі концентратори (для реабілітації чи лікування вдома при неважких випадках). Їх можна взяти в оренду або навіть купити. Вони коштують приблизно 50 тисяч гривень.
Взагалі ми зробили акцент на тому, щоб знищити вірус, а ефективних ліків виявилося небагато.
Єдиний популярний препарат в нашій країні – «Ремдесивір», але його недостатньо. Окрім того, він дуже дорогий – мінімум, 250 доларів за ампулу, а їх хворому на ковід потрібно, мінімум, п’ять. Тобто курс лікування – непідйомна сума, бо мова йде дійсно про тисячі доларів. Держава цього препарату не має у достатній кількості. До того ж він ефективний лише з перших днів захворювання.
Що таке «африканський коронавірус»? Про нього зараз багато говорять і пишуть
Це один із нових штамів. Взагалі їх є вже шість – південноафриканський, бразилійський, північноамериканський, німецький, турецький і найбільш «розрекламований» британський. Я вже навіть жартував, чи буде «буковельський», враховуючи те, що на свята у Буковелі було дійсно багато людей, а спалаху не відбулося. Можливо, тому, що це насамперед були молоді люди і велика частина населення вже перехворіла.
А вдруге підхопити неможливо?
Практично ні, або хворітимуть одиниці з тисячі.
То наскільки ті штами відрізняються один від одного, який з них більш чи менш небезпечний?
Поки невідомо, ще все досліджується. Відомо лише, що деякі з них значно швидше поширюються. А якщо говорити про важкість перебігу захворювання, то я не думаю, що вона сильно міняється, протікання і лікування буде досить схоже, як і при звичайному коронавірусі.
На вашу думку, Україна вже пережила пік захворюваності?
Так, це був листопад-грудень, коли була найбільша кількість госпіталізацій. Хоча спочатку прогнозували, що через свята пік припадатиме на кінець січня. Але його вдалося зупинити завдяки тому ж локдауну, який був у січні. Він трохи обмежив навантаження на медичну систему. Та й, знову ж таки, багато людей вже перехворіли, тому не відбулося такого спалаху.
Чи слід очікувати третьої хвилі?
Я робив прогноз по іспанському грипу, який був у 1918 році. Він тривав приблизно два роки і розбивався на три хвилі. Перша зачепила 10% населення, друга – 30-40%, потім була пауза і третя хвиля, яка зчепила 25-30% населення. Таким чином, тоді перехворіла більша частина населення світу і ми отримали колективний імунітет. І, нагадаю, вакцин тоді ще не було.
Зараз ми переживаємо другу хвилю коронавірусу, вона ще трохи триватиме. Третя хвиля може бути десь восени, але при умові, що вакцина нам не допоможе. Якщо вакцини впораються і зменшать кількість нових випадків, то, ймовірно, ми третьої хвилі і не матимемо.
Тобто вакцинацією можна вважати панацеєю від коронавірусу?
Однозначно відповісти важко. По-перше, вакцинація не захищає на 100%. В Ізраїлі після вакцинування першою дозою є багато повторних випадків ковіду і різкого спаду пандемії поки що там немає. Антитіла виробляються через 2-3 тижні після введення другої дози вакцини. Тому, якщо говорити про кількість вакцин, то їх потрібно буде вдвічі більше доз, ніж є населення.
По-друге, вакцинувати геть усіх громадян великих країн нереально. Я, наприклад, важко уявляю, як можуть у США зробити щеплення усім 300 млн населення. Чи Бразилія, у якій проживає 260 млн людей. А про Африку та Індію, з півтора мільярда населення, взагалі мова не йде.
Стосовно Китаю для нас досі залишається загадкою, як можна було зупинити вірус? Наприклад, північ Європи не така урбанізована, там немає висоток, взагалі потоків населення, як у Китаї, і вони не могли зупинити. Є теорія, що вірус з’явився в Китаї, але там був і противірус… Не знаю. Можливо…
Світ не встигає з виготовленням вакцин, тому пішов розподіл між бідними і багатими країнами. Україні нічого не залишається, як чекати якісної вакцини. Нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що нібито в середині лютого вона в нас вже має бути. Побачимо.
Але треба розуміти, що масово, як в Ізраїлі, у нас вакцинувати не будуть. Адже, по-перше, там населення всього 8,5 млн, а не 40 млн, як у нас. По-друге, територія країни значно менша. По-третє, не можна порівнювати наші медичні системи.
Кому ви б не рекомендували робити щеплення?
Дітей я б не радив вакцинувати, адже у них перебіг хвороби проходить досить легко. Також не варто вакцинувати тих, хто вже перехворів, бо, як вже казав, вдруге захворіти практично неможливо. Я, наприклад, вакцинуватись не буду, бо перехворів і маю антитіла.
Чи є побічні дії від вакцинації?
Будь-яка вакцина має свої побічні дії і після щеплення завжди вмирали і будуть вмирати люди. Тут питання, кому і як вводити. Якщо перед щепленням не роблять повного обстеження пацієнта, може бути реакція на вакцину. Адже в людини можуть бути якісь захворювання, про які вона й не здогадувалася.
У вас був складний перебіг хвороби?
Ні, але то був березень і я ще не знав всіх нюансів, тому вживав антибактерійні препарати, не хотів ризикувати. Вважав, що варто підстрахуватися. Потім такі препарати вже рекомендували всі. Знижував температуру. До речі в мене температура зникла практично на другий день.
Тобто при коронавірусі температуру все ж варто збивати?
Стосовно випадків, які я спостерігав у себе, родичів та знайомих, зробив висновок – якщо ми знижували температуру, ковід протікав легше і ускладнень було менше. Чим вища температура, тим більший ризик приєднання бактерійних інфекцій. Якщо ми температуру зменшимо, нічого не відбудеться, просто на сьомий день почнуть вироблятися антитіла, які блокуватимуть вірус. Наш організм сам його переборе.
Чи потрібні якісь профілактичні чи додаткові обстеження пацієнтам після перенесеного коронавірусу?
Для тих пацієнтів, яких виписують зі стаціонару, рекомендований реактивний протеїн, щоб розуміти, що білок в крові нижчий за норму і немає потреби у додатковому антибактерійному лікуванні. Це один з найважливіших тестів. Наступний тест – D-димери, який вказує про ймовірність тромбоутворення. Також рекомендую зробити загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, який показує, як працюють печінка, нирки, чи немає підвищення рівня цукру. Це прості тести, які без проблем зроблять в будь-якій лабораторії. У кого були проблеми зі щитоподібною залозою, рекомендовано зробити аналіз на гормони. У кого температура лишається 37,2 – 37,5, слід звернути увагу на аналіз, який називається Ig Е або імуноглобулін Е, який вказує на певні алергічні питання. Тоді вже консультуватися у пульмонолога чи алерголога з приводу подальших дій.
Якщо у пацієнта є проблеми з серцем, тиск чи аритмія, слід звернутися до кардіолога, зробити ЕКГ, ультразвук серця, щоб подивитися, чи немає ускладнень.
Що порадите для профілактики?
Жодні препарати не працюють для профілактики. Сон, нормальне харчування, рух, щоб організм працював коректно і забалансовано. Пацієнтам із хронічними захворюваннями слід тримати контакт з лікарем. А при перших же симптомах (закладеність носа, біль у м‘язах, втрата нюху чи смаку, втома, незначний кашель, підвищення температури) слід негайно звернутися до сімейного лікаря. Він має скерувати на ПЛР-тест. В державній клініці його зроблять безкоштовно, в приватній – за гроші.
На початку пандемії лабораторії запускалися повільно, тому тестування виконувалися до десяти днів, зараз вже швидше. Залежно від того, як працює сімейний лікар, додому може приїхати виїзна бригада або доведеться йти в пункт, де забирають зразки для ПЛР-тесту.
Головне – не панікувати, зберігати спокій і виконувати рекомендації лікарів, а не займатись самолікуванням та самодіагностикою.
Мирослава Бзікадзе