Представники правозахисної організації назвали типові порушення, які допускають працівники поліції у період карантину.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу повідомили представники Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.
Читайте також"Карантин вигідніший від смертей": економіст оцінив важливість обмежень
Зокрема, виконавчий директор Асоціації Вадим Пивоваров зазначив, що дії правоохоронців коливалися від занадто суворих до відвертого ігнорування порушень карантину.
"Перші рішення навесні поточного року були дещо хаотичними. Дії правоохоронців коливалися від необґрунтовано жорстоких до відвертого ігнорування правопорушень, пов'язаних з дотриманням карантинних норм. Крім того, зіграв свою роль фактор місцевих виборів, коли багато керівників громад, готуючись до виборів, підтримували свій електорат, який "у штики" приймав карантинні обмеження", - сказав він.
Пивоваров розповів, що типові порушення під час карантинних обмежень, які допускають правоохоронці, стосуються застосування ст. 44-3 Кодексу про адмінпорушення. "Введенням величезних штрафів від 17 до 34 тис. грн влада намагалася дисциплінувати населення та добитися виконання ним карантинних правил. Проте ця стаття мала бланкетний характер, тобто не конкретизувала порушення, а відсилала до інших правових актів. Законодавець зобов'язав звичайного поліцейського орієнтуватися у багатьох нормативно-правових актах, які не стосуються безпосередньо діяльності поліції. Це призвело до неграмотного складання протоколів поліцейськими і, своєю чергою, до скасування відповідальності порушників у суді. До того ж самі нормативно-правові акти часто були неконкретними, зокрема щодо визначення терміну громадського місця та меж лісопаркових зон", - сказав правозахисник.
Заступниця виконавчого директора Асоціації Ганна Рожкова наголосила, що карантинні обмеження, які були запроваджені постановою уряду в березні, порушують низку конституційних прав громадян. "Обмеження, запроваджені урядом, дуже часто порушували закони та Конституцію України. Іноді уряд апелював тими положеннями, які взагалі відсутні у національному законодавстві. Зокрема, вимога до поліцейських перевіряти дотримання самоізоляції громадянами порушує конституційне право недоторканності житла, заборона збиратися більше, ніж певна кількість громадян, порушує конституційне право на мирні зібрання, а заборона відвідувати богослужіння порушує право на віросповідання, закріплене у ст. 35 Конституції", - сказала Рожкова.
Також вона наголосила, що неконституційною є норма щодо заборони перебування на вулиці без документів, тому уряд має скасувати цю норму.
Рожкова розповіла про рекомендації уряду, щоби привести карантинні обмеження у відповідність до законів та Конституції.
"Необхідно дотримуватися принципу правової визначеності та оперувати лише поняттями, що містяться у нормативно-правових актах; при запровадженні карантинних обмежень дотримуватись прав та свобод людини; у разі посилення карантинних обмежень необхідно де-юре вводити надзвичайний стан, а не де-факто через урядові постанови; скасувати норму про обов'язкове носіння документів; чітко визначити механізми перевірки самоізоляції громадян правоохоронцями з урахування дотримання прав громадян", - підсумувала Рожкова.
Карантин вихідного дня в Україні
- 11 листопада Кабмін ухвалив рішення про запровадження карантину вихідного дня з 14 листопада.
- Уряд відмовився від адаптивного карантину та встановив загальнодержавний карантин з обмеженнями, які діяли в попередньому варіанті карантину на територіях з помаранчевим рівнем епіднебезпеки, для всіх територій.
- 17 листопада Рада провалила голосування за рекомендацію Кабміну скасувати карантин вихідного дня.
