В українців на карантині продовжує поглиблюватись депресія - опитування

Підвищення рівня депресії, ймовірно, пов’язане із фізичними обмеженнями та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.

В українців за результатами третьої хвилі опитування щодо психоемоційного стану на карантині, яке було проведене з 10 по 12 квітня, фіксується незначне зростання рівня депресії та падіння тривожності.

Про це йдеться у переданих агентству УНІАН результатах дослідження соцiологiчної групи "Рейтинг" щодо психоемоційного стану українців на карантині.

"Результати опитування повторно зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Порівнюючи результати опитування з попередніми двома хвилями (І хвиля - 27-28.03, ІІ хвиля - 3-4.04), помітно незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні", - йдеться в повідомленні.

Читайте такожВіталій Матусевич: Зустрічаю "цікаві" пропозиції: "Як не зійти з розуму в ізоляції". Некоректно використовувати такі формулювання. Схильні до тривоги люди будуть на них реагувати ще більше

Зазначається, що підвищення рівня депресії, ймовірно, пов’язане із фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.

"Життя на карантині - це часто "день бабака", - монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий - депресії) та розладами сну (так само). Виявлена тривожність є ситуативною (виникає внаслідок дії незвичних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів. Падіння такої тривожності, вірогідно, пов'язане із адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності", - вказують соціологи.

На переконання експертів групи "Рейтинг" карантин перестав бути незнайомим явищем для українців, а саме такі явища змушують людину тривожитися.

У динаміці помітне зростання розладів сну у представників середніх вікових груп (30-49 років) та втоми у респондентів передпенсійного віку (50-59 років). Попри це серед останніх фіксується зниження рівня тривоги. Така ж тенденція є і серед найстарших.

Жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги: вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою.

Читайте такожОлеся Компанієць: Коли люди постійно вдома, плюс, вживання алкоголю – це підвищує ризик домашнього насильства. Абсолютний лідер за кількістю звернень - новорічні свята. Виявилось, що під час карантину динаміка схожа

Вказується, що серед тих, хто має роботу, помітні нижчі показники розладів сну та депресії, аніж у тих, хто не працює хоча б віддалено.

Довідка. Інтернет-опитування, проведене Соціологічною групою "Рейтинг" методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI), здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28 березня 2020) - 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4 квітня 2020) - 1700 респондентів, ІІІ хвиля (10-12.04.2020) - 1627 респондентів віком від 18 років і старше.

Похибка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 4%.

Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею Pollaris.