Життя на карантині - це часто "день бабака", - монотонна одноманітність / фото УНІАН
Підвищення рівня депресії, ймовірно, пов’язане із фізичними обмеженнями та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.
В українців за результатами третьої хвилі опитування щодо психоемоційного стану на карантині, яке було проведене з 10 по 12 квітня, фіксується незначне зростання рівня депресії та падіння тривожності.
Про це йдеться у переданих агентству УНІАН результатах дослідження соцiологiчної групи "Рейтинг" щодо психоемоційного стану українців на карантині.
"Результати опитування повторно зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Порівнюючи результати опитування з попередніми двома хвилями (І хвиля - 27-28.03, ІІ хвиля - 3-4.04), помітно незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні", - йдеться в повідомленні.
Зазначається, що підвищення рівня депресії, ймовірно, пов’язане із фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.
"Життя на карантині - це часто "день бабака", - монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий - депресії) та розладами сну (так само). Виявлена тривожність є ситуативною (виникає внаслідок дії незвичних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів. Падіння такої тривожності, вірогідно, пов'язане із адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності", - вказують соціологи.
На переконання експертів групи "Рейтинг" карантин перестав бути незнайомим явищем для українців, а саме такі явища змушують людину тривожитися.
У динаміці помітне зростання розладів сну у представників середніх вікових груп (30-49 років) та втоми у респондентів передпенсійного віку (50-59 років). Попри це серед останніх фіксується зниження рівня тривоги. Така ж тенденція є і серед найстарших.
Жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги: вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою.
Вказується, що серед тих, хто має роботу, помітні нижчі показники розладів сну та депресії, аніж у тих, хто не працює хоча б віддалено.
Довідка. Інтернет-опитування, проведене Соціологічною групою "Рейтинг" методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI), здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28 березня 2020) - 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4 квітня 2020) - 1700 респондентів, ІІІ хвиля (10-12.04.2020) - 1627 респондентів віком від 18 років і старше.
Похибка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 4%.
Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею Pollaris.