Перетин лінії розмежування на Сході України був гуманітарною проблемою з самого початку російсько-української війни в 2014 році. В середині березня 2020-го запровадження пов'язаного з коронавірусом карантину спричинило різке скорочення можливостей для перетину. Це, у свою чергу, призвело до швидкого погіршення й без того проблемної ситуації.
Пандемічні обмеження останнім часом були пом'якшені. Але атмосфера спантеличення досі панує вздовж лінії розмежування, - пише в статті для Atlantic Council Ерік Фріц. Невизначеність у роботі пунктів пропуску сильно ускладнює життя людей, які живуть по обидва боки від фронту.
Читайте такожAtlantic Council: Донбас під окупацією Росії стає гарячою точкою пандемії COVID-19
Для багатьох з тих, хто живе на окупованих територіях, перетин лінії був важливим для того, щоб побачитися з сім'єю, провідати батьків, зняти готівку чи отримати соціальні виплати, наприклад, пенсію. Але впродовж майже трьох місяців з березня 2020 року перетин КПП на Донбасі був фактично заборонений з нечисленними виключеннями.
На початку червня по обидві сторони від лінії почали робити певні кроки на зустріч пом'якшенню ембарго. Але відсутність ясності в процесі відкриття пунктів призвела до низки випадків, коли люди застрягали на кілька днів у "сірій зоні" - замінованому просторі між пропускними пунктами України й окупованими Росією територіями.
Відсутність комунікації й постійні грубі помилки призвели до підвищення напруги. Як це часто бувало впродовж шести років війни, спантеличені мирні мешканці знову опинилися "між двох вогнів" й страждають від наслідків. 9 червня в командуванні Операції об'єднаних сил оголосили про відновлення руху через лінію розмежування. Однак, як саме і коли це буде зроблено українська сторона не пояснила. Зокрема, уряд України не уточнив, що він не відповідає за поведінку ватажків російських сил. Насправді окупаційний режим вирішив залишити свої КПП закритими.
Читайте такожПропускні пункти на Донбасі запрацювали в штатному режимі - представник омбудсмена
В результаті деякі люди витратили останні гроші на те, щоб поїхати до пункту пропуску і дізнатися, що ніякого пропуску немає. Насправді лише 19 червня операції в нормальному режимі відновилися в Станиці Луганській у Луганській області. Тим часом в Донецький області всі чотири пункти лишаються зачиненими. Лише в Новотроїцькому час від часу дозволяють переходити лінію. Але лише тим людям, які були занесені в попередньо узгоджений список. І наразі не відомо, як його складають.
Український уряд погодився використовувати такі списки, щоб запобігти блокуванню людей у сірій зоні. Разом з тим, клімат спантеличення зберігається. Погане інформування населення створило кілька гуманітарних криз, коли люди були змушені провести кілька днів у дуже небезпечній сірій зоні.
Відсутність чітких даних дає можливість провокувати небезпечні непорозуміння. В останні кілька тижнів з'явилися чутки про те, що російські окупаційні війська повністю відкрили рух на пункті в Новотроїцькому. В результаті натовп людей зібрався в сірій зоні 6 липня, сподіваючись перетнути лінію фронту попри те, що їхніх імен немає в списках. Спостерігач за пунктами пропуску від благодійного фонду "Право на Захист" Катерина Рачинська розповіла, що 83 людини стояли в черзі, сподіваючись що зможуть потрапити на непідконтрольну Києву територію. А потім ситуація стала жорстокою.
Читайте такожWashington Post: Українцям доводиться боятися коронавірусу й війни одночасно
"Сили так званої "ДНР" почали погрожувати людям. Люди почали знімати їх на відео. Проти них застосували грубу силу. 15 людей були поранені. Смартфони деяких людей розбили", - розповіла вона.
Бойовики почали бити деяких чоловіків в черзі, сподіваючись, щоб це змусить натовп відступити. Зрештою, 34 людей дійсно здалися й повернулися на підконтрольну уряду України територію. Але ще 49 лишилися в сірій зоні й провели там цілий день без їжі, води чи захисту від сонця. Їм все ж дозволили потрапити на окуповану територію пізно увечері.
Інша група з 30 людей намагалася потрапити на підконтрольну Києву територію 23 червня. В цьому випадку люди теж застрягли в сірій зоні. Їх не впускали, тому що у них не було смартфонів або завантаженого додатка "Дій вдома".
Читайте такожУ МОЗ розповіли, чому Україна не може подолати коронавірус
Ця програма стала обов'язковою для в'їзду в Україну під час пандемії коронавірусу. Люди також не могли повернутися в окупований Донецьк, тому що російські сили змусили підписати їх документ, який зобов'язує не повертатися, поки ситуація з коронавірусом не покращиться. В цьому випадку один 90-річний чоловік застряг в сірій зоні на два дні.
Схожих епізодів стає дедалі більше. Не важко уявити, наскільки небезпечне таке спантеличення й відсутність інформації в умовах війни на Сході України, особливо для непропорційно старого й збіднілого населення на окупованих територіях.
