Надзвичайна ситуація в Україні: що таке НС і які обмеження вона передбачає

У зв'язку з пандемією коронавірусу Кабінет міністрів ухвалив рішення про введення режиму надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів – до 24 квітня.

Режим надзвичайної ситуації не варто плутати з режимом надзвичайного стану.

Для того, щоб розуміти, які обмеження нас чекають, УНІАН підготував детальну пам'ятку: що ж таке надзвичайна ситуація і як зміниться життя українців у зв'язку із введенням режиму НС.

Надзвичайна ситуація – що це?

Читайте такожУ МОЗ ініціюють посилення обмежувальних заходів для ефективнішої боротьби з коронавірусом Згідно з офіційним формулюванням, надзвичайна ситуація – це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання або на водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, викликана катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією.

Серед загальних ознак надзвичайної ситуації виділяють наступні:

• наявність або загроза загибелі людей;
• значне погіршення умов життєдіяльності;
• істотне погіршення стану здоров'я людей;
• завдання економічної шкоди.

Також існують різні класифікації надзвичайної ситуації, які визначають за обсягом заподіяних наслідків або ж необхідних для їх ліквідації технічних і матеріальних ресурсів.

Мова йде про такі класифікації НС:

• надзвичайні ситуації техногенного характеру (наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин тощо);
• надзвичайні ситуації природного характеру (наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей і т. д.);
• надзвичайні ситуації антиконституційного спрямування (здійснення або реальна загроза терористичного акту, викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо);
• надзвичайні ситуації воєнного характеру (ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження).

Ще в залежності від території, обсягів збитків, кількості загиблих розрізняють чотири рівні надзвичайної ситуації:

• загальнодержавний рівень (надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням);
• регіональний рівень (надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів або загрожує перенесенням на територію суміжної області);
• місцевий рівень (надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди і т. д.);
• об'єктовий рівень (надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта).

Хто вводить режим надзвичайної ситуації

Рішення про введення надзвичайної ситуації приймається на рівні місцевих рад, Державної служби з НС, а також на рівні уряду – в залежності від її класифікації.

В першу чергу, режим НС передбачає мобілізацію ресурсів на об'єктах чи територіях для придушення причин її виникнення, ліквідації наслідків та недопущення погіршення ситуації.

Які обмеження передбачає режим надзвичайної ситуації

Режим надзвичайної ситуації, зокрема, передбачає:

• введення карантину,
• закриття освітніх установ,
• зупинку громадського транспорту,
• обмеження роботи торговельних центрів та інших об'єктів торгівлі, крім продуктових магазинів і аптек,
• заборону на акції та збори.

Також при введенні режиму НС приймаються рішення про організацію та дії наступних заходів:

• облаштування контрольно-пропускних пунктів в зонах надзвичайної ситуації із залученням для роботи на них працівників МОЗ, Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, Держпродспоживслужби (на даних КПП проводиться обов'язковий санітарний огляд громадян та дезінфекція транспортних засобів);
• дезінфекція приміщень, доріг і тротуарів;
• допомога малозахищеним верствам населення із залученням працівників соціальних служб.

Як повідомляв УНІАН, разом з введенням режиму надзвичайної ситуації Кабмін прийняв рішення про продовження до 24 квітня карантину.