Супрун вважає небезпечним ухвалений урядом протокол лікування COVID-19 препаратами, ефективність та безпечність яких не доведена науково / фото УНІАН
Екс-міністр наголосила, що застосування препаратів без належних доказів може дати хибну надію і навіть більше нашкодити, ніж бути корисним.
Колишній виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун вважає небезпечним затверджений урядом протокол лікування середніх та важких випадків коронавірусної інфекції препаратами, які не мають науково обґрунтованих даних щодо ефективності та безпеки застосування у клінічній практиці.
Про це Супрун написала у Facebook.
Читайте такожЛікування коронавірусу: які препарати використовують при COVID-19 в світі та Україні
«Поки у світі шукають ліки для лікування пацієнтів з COVID-19 і вкрай обережно застосовують для цього деякі препарати, в Україні вчора вже затвердили протокол лікування середніх та важких випадків коронавірусу. І це попри те, що всі ліки з протоколу не мають науково обґрунтованих даних щодо ефективності та безпеки застосування у клінічній практиці, і зараз застосовуються лише експериментально», - заявила вона.
За словами Супрун, затвердження такого протоколу на рівні країни — дуже небезпечне явище. «Загалом це виглядає як масовий експеримент на українцях. Чому? Аби застосовувати якийсь препарат, потрібно мати результати клінічних досліджень, щоби впевнено опиратися на доказовість. Лише за результатами таких досліджень ліки можна включати в протокол лікування. Зараз клінічні дослідження — це єдиний спосіб довести ефективність і, головне, безпеку препарату», - зазначила вона.
Супрун наголосила, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, наразі немає доказів, які б рекомендували будь-яке специфічне лікування COVID-19, і натомість, використання препаратів без належних доказів може дати хибну надію і навіть більше нашкодити, ніж бути корисним.
Крім того, вона наголосила, що масове застосування може створити брак цих препаратів, адже вони необхідні для лікування інших хвороб. «Саме тому інші країни дають дозвіл використовувати ці препарати в межах строго контрольованих клінічних випробувань або за спеціальними процедурами. Натомість, в Україні роблять експеримент без жодного контролю та звітувань про таке використання», - підкреслила вона.
Також Супрун повідомила, що в українському протоколі рекомендоване застосування таких препаратів: гідроксихлорохін, хлорохін, ремдесивір, лопіновір/ритонавір, тоцилізумаб.
У своєму дописі Супрун аналізує наявні дані щодо ефективності цих препаратів у лікуванні нової коронавірусної інфекції та зазначає, що користь жодного з цих препаратів, які застосовуються для лікування інших захворювань, зокрема – малярії, ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака чи ВІЛу, у лікуванні COVID-19 клінічно не доведена.
«Отже, включення цих препаратів до протоколу лікування і масового їх використання не може бути виправданим і безпечним. Лише зараз у світі починаються контрольовані клінічні випробування, що мають адекватну методологію, яка дозволить сказати, чи дійсно вони безпечні та ефективні для пацієнтів з COVID-19», - наголосила Супрун.
Як повідомляв УНІАН, 2 квітня Міністерство охорони здоров'я запровадило єдиний протокол лікування хворих на COVID-19. Розробка протоколу велася протягом двох днів.
За даними МОЗ, протокол створили для того, щоби встановити чіткий алгоритм призначення та застосування лікарських засобів для лікування пацієнтів з діагностованим COVID-19 при середньотяжкому, тяжкому та критичному перебігу хвороби.
Відповідний наказ і текст протоколу оприлюднено на сайті міністерства. Також до протоколу додається єдина форма інформованої згоди пацієнта з COVID-19 на проведення діагностики та лікування згідно з клінічним протоколом медичної допомоги.
У документі йдеться, що на момент його затвердження відсутнє специфічне противірусне лікування COVID-19, але у світі проводиться понад 350 клінічних досліджень потенційно ефективних проти коронавірусу лікарських засобів. При цьому протокол передбачає використання препаратів, які зареєстровані з іншими показаннями або не зареєстровані в Україні, але застосовуються у низці країн світу для лікування окремих груп пацієнтів з коронавірусною хворобою.
Читайте також: